Що таке муранське скло?
Муранське скло — це скло, зроблене вручну на Мурано, невеликій групі островів у Венеціанській лагуні, де венеціанські склороби працюють з 1291 року. Його видувають і формують біля печі, по одній речі, у техніках, які передаються на острові вже понад сім століть. Назва говорить про місце і спосіб роботи, а не про стиль: прозорий келих, прес-пап'є мільфіорі й триметрова люстра — усе це муранське скло, якщо вони зроблені там.
У цьому посібнику ми пояснюємо, що означає саме слово, з чого складається скло, чим воно відрізняється від «венеціанського скла» і чому коштує стільки, скільки коштує.
Що означає слово «Мурано»?
Мурано — насамперед місце: сім невеликих островів, з'єднаних мостами, приблизно за півтора кілометра на північ від Венеції; мешканців тут менше п'яти тисяч. Назва дуже давня. Вважають, що вона походить від Amurianum, кварталу римського міста Альтіно на материку, мешканці якого наприкінці античності сховалися в лагуні й принесли назву з собою.
Оскільки острів так давно робить скло, у слова з'явилося друге значення. Кажучи «муранські намистини» чи «муранська люстра», мають на увазі скло з острова. Тому слово «Мурано» на етикетці має означати лише одне: річ зроблено на Мурано. Як ми пояснюємо нижче, так буває не завжди.
Чому склороби працюють на Мурано
У самій Венеції скло робили щонайменше з X століття. У 1291 році Республіка наказала перенести печі на Мурано. Зазвичай це пояснюють пожежами: Венеція була збудована здебільшого з дерева, а печі горять удень і вночі. До того ж, зібравши ремесло на одному острові, було легше берегти його таємниці.
Республіка ставилася до своїх склоробів як до стратегічного надбання. Майстри мали привілеї, яких не мав майже ніхто з ремісників, а їхні доньки могли виходити заміж за знатних венеціанців; натомість їм заборонялося вивозити свої знання за кордон. Близько трьохсот років Мурано постачав дворам Європи найкраще скло і дзеркала, які тільки можна було купити. Увесь цей шлях описано в нашій історії муранського скла.
З чого складається муранське скло
Муранське скло — натрієво-кальцієве: кварцовий пісок, сода, що знижує температуру плавлення, і вапно, яке надає склу стійкості. Свинцю в ньому немає, тож це не «кришталь» у сучасному технічному значенні. Славетне венеціанське cristallo, яке в середині XV століття довів до досконалості Анджело Баров'єр, було натрієвим склом, очищеним до прозорості гірського кришталю.
Склад має значення. Натрієве скло залишається м'яким у широкому діапазоні температур, і майстер має час витягнути, прищипнути, скрутити річ і додати деталі, доки вона не застигла. Саме цей довгий час роботи робить можливими тонкі ніжки, наліпні квіти й найтонші нитки Мурано.
Колір дають мінерали, вплавлені в шихту: кобальт — синій, марганець — аметистовий, мідь — зелений та аквамариновий, золото — рубіново-червоний. Колір міститься у склі, а не на ньому. У нашому посібнику про кольори муранського скла та їхнє значення їх розглянуто по одному.
Як роблять муранське скло
Сировина плавиться всю ніч за температури близько 1400 °C. Уранці майстер набирає на кінець сталевої склодувної трубки грудку розплавленого скла й починає працювати з нею приблизно за 1000 °C, повертаючи до печі майже щохвилини, щоб скло залишалося м'яким.
Майже нічого не робиться наодинці. Традиційну бригаду, piazza, очолює maestro; servente і serventino набирають скло, підносять деталі й тримають річ, поки майстер надає їй форми. Інструменти за століття майже не змінилися: склодувна трубка, понтія, пружинні щипці, ножиці, дерев'яна лопатка й мокрий дерев'яний брусок.
Готову річ ставлять у піч для відпалу, де вона повільно холоне багато годин, щоб не тріснути від внутрішніх напружень. Великі роботи, наприклад люстри, роблять із десятків окремих деталей і складають уже холодними. Наша стаття про техніки муранського склодувного ремесла проходить увесь процес крок за кроком.
Техніки, за якими його впізнають
Багато з того, що люди уявляють собі при словах «муранське скло», насправді є конкретною технікою, винайденою чи вдосконаленою на острові:
- Мільфіорі та мурини. Зрізи візерунчастих скляних прутків, сплавлені в мозаїку з крихітних квітів. Читайте наш посібник зі скла мільфіорі.
- Соммерсо. Шари різних кольорів, «занурені» один в одного, у товстому, важкому склі.
- Філігрань. Тонкі білі чи кольорові нитки в прозорому склі: прямі, виті або схрещені в сітку.
- Авантюрин. Скло, що виблискує найдрібнішими кристалами міді, наче золотим пилом.
- Латтімо. Непрозоре біле «молочне» скло, яке спершу робили на взір порцеляни.
- Золота і срібна фольга. Листок металу, замкнений між шарами скла; під час видування він розривається на дрібні блискітки.
Муранське і венеціанське скло: чи є різниця?
Здебільшого це одне й те саме. «Венеціанське скло» — історична назва скла Венеціанської республіки, а з 1291 року це скло роблять на Мурано. Музеї та аукціонні доми частіше кажуть «венеціанське скло» про давні речі, особливо доби Відродження; крамниці й майстерні сьогодні кажуть «муранське скло».
Одна практична відмінність усе ж є. «Венеціанським» і «у венеціанському стилі» нерідко називають і скло, яке лише схоже на нього й зроблене деінде. «Муранське скло» прив'язане до острова, а виробництво острова захищене знаком Vetro Artistico® Murano, запровадженим законом області Венето 1994 року; його отримують лише майстерні, які працюють на Мурано. Якщо вам важливе походження, шукайте слово «Мурано» і підтвердження.
Чому муранське скло таке дороге?
Через час, майстерність і брак. Маестро вчиться значно більше десяти років, перш ніж очолити бригаду. Один келих може забрати у трьох людей пів години й більше; люстра потребує кількох днів роботи біля печі та ще кількох днів складання. Печі цілодобово палять газ. Для таких кольорів, як рубіново-червоний, потрібне золото. І не кожна річ доходить до кінця: скло, що тріснуло в печі для відпалу, повертається в тигель.
Водночас муранське скло існує не лише для колекціонерів. Пара скляних сережок ручної роботи коштує кілька десятків євро, невелика ваза чи скульптура — кілька сотень, велика люстра — кілька тисяч. Не буває лише одного: «муранської» люстри за ціною фабричної лампи.
Чи цінується муранське скло?
Може цінуватися, і це залежить від чотирьох речей: хто його зробив, коли, наскільки добре і в якому воно стані. Рідкісні речі середини XX століття від славетних домів, як-от Venini, Barovier & Toso і Seguso, продавалися на аукціонах за десятки тисяч євро й дорожче. Добре зроблена сучасна річ зберігає цінність як предмет ручної роботи з відомим походженням. Сувенір масового виробництва, справжній чи ні, майже нічого не вартий при перепродажу.
Ми не радимо купувати скло як вкладення грошей. Купуйте річ, бо хочете з нею жити, і зберігайте документи. Якщо вас цікавить ринок, наша стаття про муранське скло як інвестицію розповідає, за що платять колекціонери і чому.
Що сьогодні роблять із муранського скла
Острів і далі виробляє майже все, чим він славиться:
- Люстри та світильники, від класичних «реццоніко» з квітами й листям до сучасних моделей.
- Вази, чаші й настільні композиції з видувного скла.
- Скульптури, виліплені із суцільного скла біля печі.
- Прикраси: намистини, зроблені по одній на полум'ї пальника й зібрані в намиста, браслети та сережки.
- Келихи та склянки, найдавніша спеціальність з усіх.
- Венеціанські дзеркала з рамами з гравійованого й накладного скла.
Як зрозуміти, що це справді муранське скло
Під назвою «Мурано» продається значно більше скла, ніж острів здатен виробити. Чималу його частину роблять машини далеко від Італії. Справжня річ показує руку, яка її зробила: слід понтії на дні, колір, що проходить крізь скло, невеликі відмінності між речами. І в неї є ім'я: майстерня, знак, сертифікат, який можна перевірити.
Наш посібник як розпізнати справжнє муранське скло перелічує сім ознак, які ви можете перевірити самі, а посібник зі знаків, підписів та етикеток пояснює, що написано, вигравійовано чи наклеєно на дні.
Часті запитання
Муранське і венеціанське скло — це одне й те саме?
На практиці так. Венеціанське скло роблять на Мурано з 1291 року, тож обидві назви означають одну традицію. А от «венеціанський стиль» зазвичай означає скло, зроблене деінде.
Муранське скло — це кришталь?
Ні. Муранське скло — натрієво-кальцієве і не містить свинцю. Прозоре скло під назвою cristallo дістало ім'я від гірського кришталю, на який воно мало бути схожим.
Чи все муранське скло зроблене на Мурано?
Усе справжнє — так. Цією назвою часто користуються для скла, зробленого в інших місцях; тому майстерні острова мають охоронюваний знак Vetro Artistico® Murano, а серйозний продавець називає майстерню.
Чи легко б'ється муранське скло?
Це скло, і воно розіб'ється, якщо його впустити чи вдарити. Масивні скульптури й товстостінні вази в щоденному вжитку міцні; тонкі келихи та квіти люстри потребують дбайливих рук. Наш посібник із догляду пояснює, як їх мити й переносити.
Чи роблять муранське скло сьогодні?
Так. На острові сьогодні працює кілька десятків майстерень; деякими керують родини, що роблять скло багато поколінь, а поруч із ними працюють незалежні майстри та майстрині намистин.
Чи можна відвідати склоробів Мурано?
Так. До Мурано близько десяти хвилин вапорето від набережної Фондаменте Нове у Венеції, кілька майстерень проводять покази, а Музей скла розповідає історію ремесла. У нашому посібнику описано, як дістатися до Мурано з Венеції.
Муранське скло: з острова до вашого дому
Ми продаємо скло, зроблене майстернями Мурано. До кожної речі додається сертифікат справжності, виданий нами: у ньому зазначено майстерню, техніку та номер, який можна перевірити онлайн. Перегляньте наші колекції муранського скла.
Атмосферні фотографії в цій статті — ілюстрації, створені штучним інтелектом; на фотографіях товарів — справжні вироби з нашої колекції.
Відкрийте нашу колекцію ручної роботи
Кожен виріб створюють майстри на острові Мурано, Венеція, і до нього додається сертифікат автентичності.
Переглянути колекцію



